База

Дискримінація в школі

або

Нелегкий шлях до гендерноорієнтованої освіти

Які існують гендерні аспекти в школах та освіті в цілому? Що таке гендерноорієнтована освіта та чому вона вкрай необхідна в школах? На цьому питанні відверто маніпулюють релігійні та проросійські організації, щоб спотворити розвиток європейської України та просування реформ в освіті та інших сферах.

 Аби розвінчати міфи навколо освітньої реформи, ми поспілкувалися з експерткою з антидискримінації в освіті, віце-головою ради руху EdCampUkraine Оленою Масалітіною, радницею міністра освіти і науки України з питань політики гендерної рівності та протидії дискримінації в освіті.

За її словами, сьогодні українська освіта хоч і бореться з проблемами, але досі не позбавилася від стереотипізованості чи дискримінації, у тому числі за ознакою статі. Окреслити це можна в кількох сферах.

 – Перша – це нормативна. Сюди належать закріплені нормативи в освітніх програмах, розподіл навчання для хлопчиків та дівчаток. Тобто предмет – один, а наповнення – різне. Насамперед, це стосується таких предметів, як «трудове навчання» та «захист Вітчизни». Раніше трудове навчання для хлопчиків називалося «технічна праця», а трудове навчання для дівчаток – «обслуговуюча праця». Хлопчики вчилися управляти фінансами, прораховувати, наприклад, ремонт у будинку чи організувати навіть приватне підприємство для отримання прибутку. Дівчата вчилися готувати, шити і обслуговувати родину.

Назва предмету була змінена, але це мало допомогло, бо наповнення програми та підручників залишилося майже таке саме. Школи за звичкою продовжують ділити дітей на трудовому навчанні, і в результаті хлопчики вистругують якісь держаки чи вчаться прораховувати бюджет, а дівчата вчаться шити й готувати, – розповіла Олена Масалітіна.

 Як зазначила експертка, щодо предмету «Захист Вітчизни» учнів також здебільшого розподіляють за статтю: хлопців вважають захисниками і вчать тримати зброю та захищатися в небезпечних ситуаціях, а дівчат – накладати пов’язки і надавати першу допомогу.

 У країні йде вже не перший рік війна, і дуже багато людей опинилися в ситуації, коли, незалежно від статі, їм потрібні навички і зброю в руках тримати, і першу допомогу надавати. Підлітки зможуть почувати себе більш захищеними, якщо володітимуть обома частинами цих знань, – каже пані Олена.

 За словами експертки, є ще один аспект у таких предметів, як «охорона здоров’я», БЖД та «біологія». Скрізь, де йдеться про статеве дозрівання, виховання та репродуктивну функцію, педагоги або уникають говорити про це, або дають на самостійне вивчення. Як наслідок – дуже багато дівчат не знають про те, як влаштований організм чоловіка, а хлопці не знають, як влаштований організм жінки. На цьому ґрунті часто виникає цькування (булінг). Батьки також чомусь соромлячись звичайних фізіологічних речей, часто не знають, як із дітьми про це говорити.

 Окрім дискримінаційного наповнення у шкільній програмі є і людський фактор – вчителі та батьки. Вчителі тягнуть за собою шлейф «зони комфорту» часів радянського союзу, а батьки це ігнорують.

 – Другий аспект – це підхід педагогічного колективу та батьків до самого навчального процесу в школі. Якщо згадаємо відзначення свят, то чомусь вважається, що дівчаткам потрібно дарувати щось рожеве, безглузде, а хлопчикам – гаджети, техніку тощо. Ці стереотипи перекочовують із покоління в покоління, і часто педагоги їх самі підтримують. Також зі школи можемо пам’ятати, що хлопців кличуть сніг розчищати, парти носити. Якщо потрібно прибирати, витирати дошку, то для цього є дівчата. Як правило, ніхто не звертає уваги на фізичний стан конкретної дитини, а хлопчики і дівчатка протягом навчання бувають дуже різні у фізичному плані. В одному віці хлопчику може бути важче щось пересунути, ніж дівчинці, яка в той конкретний момент може бути фізично сильніша за нього, – розповіла еспертка.

 У наш час педагоги також дозволяють собі і відверті дискримінаційні висловлювання. Стосуються вони не лише дівчат, а й хлопців.

 Часто педагоги дозволяють собі дискримінаційні висловлювання. Наприклад: «Дівчата, навіщо вам та фізика. Вам головне вдало вийти заміж». Або хлопчикам: «Та література хіба це хлопчача справа. Ти краще вчи математику». Тобто вчителі дозволяють собі свої життєві стереотипи нав’язувати дітям, – зауважила Олена Масалітіна.

 У питанні недискримінаційної за ознакою статі освіти є і третій аспект. Це коли в школах діє роздільне навчання. Є школи для хлопчиків та школи для дівчаток. Роздільне навчання може допомагати дітям навіть краще вчитися, але важливо, щоб навчальні програми були однакові. З роздільним навчанням існують на сьогодні переважно приватні заклади. І проблема в них така ж: дівчаток виховують з орієнтацією на обслуговування, а хлопчиків націлюють на досягнення.

Як можливо подолати гендерну дискримінацію в школах?

 Сьогодні підручникам, які друкуються за державні кошти, проводиться експертиза 75-ма спеціально навченими експертами та експертками. Вони читають рукописи та надають авторським колективам рекомендації щодо кожного речення та малюночка. Ця робота допомагає не допускати в нових книжках дискримінації.

 На законодавчому рівні великий успіх має антидискримінаціна експертиза шкільних підручників. Такий аналіз вони проходять не всі, бо в підручнику, крім знань з предмета, між рядків закладається те, що в ньому зображено. Дуже багато стереотипів залишилось не тільки про чоловіків та жінок, а й про людей з інвалідністю, –констатувала експертка.

 Щодо дискримінації, яка допускається вчителями, то з цим явищем також активно боряться на місцях. На загальнодержавному рівні впровадити стратегію гендерної рівності не вдається, бо цьому чомусь активно протидіють релігійні організації.

  Існує багато навчальних модулів для вчителів про те, як уникати дискримінації. Дуже багато педагогів на сьогодні його пройшли. Навіть у новому законі про освіту прописано, що освіта має долати дискримінацію за всіма її ознаками. Була також написана і стратегія впровадження гендерної рівності в освіті, але вона вже котрий рік не запущена, хоч її і схвалили в Урядовому комітеті з питань гуманітарної та соціальної політики. Його не можуть привести в дію, бо там є формулювання «гендерна рівність» (як і в законах України) й існує велика протидія релігійних організацій. Вони вбачають у цьому терміні пропаганду ЛГБТ та одностатевих шлюбів, – розповіла пані Олена. 

 Як правило, ці організації і поширюють різноманітні фейки щодо гендерної рівності чи недискримінаційної за ознакою статі (гендерночутливої) освіти. Як наслідок, маємо необізнане суспільство, що бореться, на їхню думку, з пропагандою ЛГБТ. Коли представники громадських організацій починають розвінчувати міфи, то як батьки та вчителі розуміють необхідність викорінення дискримінації в школах?

 – Працюючи з реальною аудиторією, ми почули тези, що треба дотримуватися рівності, не дискримінувати дівчат та і хлопців, та й узагалі людей – за будь-якою ознакою. Є багато несприйняття, але коли ти сідаєш і починаєш розбирати з людьми конкретні ситуації, з якими вони стикаються в школі/класах, всі одразу змінюють свою думку та визнають, що потрібно негайно щось робити, – зазначила експертка.

 Як має бути?

 Я абсолютно переконана, вся наша система освіти має бути побудована так, щоб у центрі була дитина. Система має працювати на те, щоб ми виховували наших дітей в Україні громадянами та громадянками 21-го століття. Не має бути так, що діти є лише ресурсом для функціонування освітньої системи заради працевлаштування педагогів, які отримують зарплату і нічого не хочуть міняти. Так не має бути. Я вважаю, якщо людина працює в школі, не приймаючи вектори сучасної освіти, то їй там не місце. Вона має або навчатися та змінюватися, або залишити роботу в школі, оскільки всі діти мають право на сучасну освіту, – пояснила Олена Масалітіна.

 Як зазначає еспертка, якщо звернути увагу на питання роз’яснень та пояснень, стикаємось з іншою проблемою – системою функціонування підвищення педагогічної кваліфікації. В Україні 450 тис. вчителів та вчительок. Це дуже велика кількість, щоб їх перенавчати, навіть якщо вони цього хочуть.

 – У зв’язку з цим зараз і працюють в цьому секторі освіти багато громадських організацій, і вони намагаються залучити освітян та працювати з ними. Залучати тих людей, які категорично не бажають змін, можливо, і не варто, бо це ресурс, витрачений у нікуди, – розповідає пані Олена.

На завершення експертка додала: якщо дитина була дискримінована, наприклад, за ознакою статі, або освітяни дозволяють свої життєві стереотипи перекладати на дитину, то потрібно просто спочатку звертатися у відділи управління освітою.

 – У нас також є урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко. Також є уповноважений з прав дитини Микола Кулеба. Є багато громадських організацій, що можуть надати підтримку або консультацію. Потрібно відстоювати права своїх дітей на сучасну освіту та захист від будь-якої дискримінації і не підтримувати людей, які не можуть з XVIII століття перейти в XXI, – експертка з антидискримінації в освіті, віце-голова ради руху EdCampUkraine Олена Масалітіна.

ДЕ ДИСКРИМІНАЦІЯ В ОСВІТІ

У вересні 2015-го року Генеральна Асамблея ООН офіційно затвердила так звані Цілі сталого розвитку. Загалом їх 17, до них розроблено 169 конкретних завдань. Це основні орієнтири, досягнення яких поставило собі за мету людство. На сьогодні усі країни світу намагаються сприяти досягненню цих цілей.

Але це неможливо без подолання різних форм і виявів дискримінації, зокрема гендерної нерівності. Відповідна ціль під номером 5 передбачає вирішення цієї глобальної проблеми через надання ширших повноважень жінкам, у тому числі шляхом забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та можливості навчання впродовж усього життя для всіх, а також через розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат.

Очевидно, що подолання усіх форм дискримінації в освіті суттєво пришвидшить досягнення Цілей сталого розвитку. І для початку ми розберемося із самим базовим поняттям.

Давайте відкриємо найпотаємніший секрет освіти –

«ПРИХОВАНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН».

Саме завдяки йому школа сприяє дискримінації. Хочете дізнатися як? Та ще й на прикладах? Тоді рушаймо …

Але спочатку трішки теорії …

Дискримінація – будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав.

Поняття охоплює виключення або обмеження можливостей для осіб з певної групи відносно можливостей інших груп.

Окрім прямої дискримінації, можливі також такі її форми:

Непряма дискримінація – ситуація, коли формально нейтральні правила, критерії або практика ставлять де-факто особу (осіб) певної меншини у невигідне становище у порівнянні з іншими.

Утиск – небажана для особи (групи осіб) поведінка, метою або наслідком якої є приниження людської гідності за певними ознаками або створення напруженої, ворожої, образливої чи зневажливої атмосфери.

ОЗНАКИ, ЗА ЯКИМИ НАЙЧАСТІШЕ ВІДБУВАЕТЬСЯ ДИСКРИМІНАЦІЯ:

стать

релігійні та інші переконання

вік

інвалідність

етнічне походження

сімейний стан

майновий стан

місце проживання

мова

раса

колір шкіри

політичні переконання

соціальне походження

громадянство

Освіта є одним з найпотужніших каналів продукування стереотипів і дискримінації, що найчастіше відбувається приховано. Цей феномен був відкритий наприкінці   60-х років минулого століття, отримавши назву «Прихований» навчальний план». Дискримінація у школі здійснюється саме за його допомогою. Це наче «паралельний» навчальний план, що виникає всюди, де в наукові системи знань «вмонтований» соціальний контекст (тобто, є люди – вигадані персонажі або цілком реальні особи, що мають певний статус, реалізують якусь поведінку, виконують соціальні ролі).

«Якщо уявити навчальну програму у вигляді ріки, що тече, то «прихований навчальний план» — це низові підводні течії, небезпечні й невидимі, що можуть затягнути нас у глибину раніше, ніж ми це встигнемо усвідомити» (Дж. Вінк).

«Прихований» навчальний план» відрізняється від явного навчального плану прихованим змістом інформації. Він непомітно конструює уявлення про специфічний розподіл ресурсів у суспільстві, транслює певні схеми, моделі сприйняття соціальної реальності, конкретні шаблони мислення та дії, що сприймаються людиною як єдино можливі, правильні.

«Завдяки «прихованому навчальному планові» школи прищеплюють учням ідеологію «пасивного споживання» — некритичного сприйняття існуючого соціального порядку» (І. Ілліч).

«ПРИХОВАНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН» РЕАЛІЗУЕТЬСЯ У ТРЬОХ ВИМІРАХ:

організаційно-нормативна структура закладу освіти (як розподіляються посади і предметні профілі, яка існує система ритуалів і норм, які меседжі виховних заходів, яка специфіка візуально-інформаційного простору тощо)

зміст освіти (передусім, навчальні програми і підручники)

стиль вчительського викладання й комунікації.

Простір школи, на жаль, вкрай рідко влаштований так, аби дітям з інвалідністю було зручно в ньому перебувати і ним користуватися.

Ознака «зовнішність» не вважається «захищеною», проте вона є однією з «чемпіонок» за кількістю випадків дискримінації в системі освіти. Дитина, зовнішність якої хоч у чомусь відрізняється від норми, легко може підпасти під дискримінаційний вплив оточення, зокрема стати об’єктом цькування!

У візуально-наочній культурі (плакатах, дошках оголошень, стендах) особи чоловічої статі кількісно значно переважають осіб жіночої статі, причому як у негативних образах порушників правил, так і в позитивних образах – героїв, які рятують становище або керують штабом.

А це якраз випадок прямої дискримінації: виявляється, отримання безкоштовного набору підручників може напряму залежати від спроможності родини зробити так званий «добровільний фінансовий внесок», тобто фактично від майнового стану сім’ї.

Такі самі або подібні стереотипи і дискримінаційні аспекти наявні й в українських підручниках. Наприклад, жінок може бути прирівняно до рівня неживих предметів – яблука і квітів.

Виявляється, українці завжди були схильні до створення космічної техніки, обробки землі й творчості в співі. А економічним і  духовним запитам людей чомусь найбільше відповідають міста, більші за 100 тисяч мешканців. Це приклади стереотипів щодо етнічного походження і місця проживання.

Далі спостерігаємо абсолютно штучну і зайву прив’язку вдачі дитини до майнового стану родини, тоді як у реальному житті такої стійкої кореляції не існує. Є й інше стереотипне авторське бачення: людина з малозабезпеченої сім’ї може комусь заважати або бути об’єктом насміхань.

Фокус зайвої уваги, надмірна героїзація людей з інвалідністю (до речі, саме так їх правильно називати) також є доволі типовими для підручників.

Нарешті наступний фрагмент підручника взагалі є фактичною пропагандою насильства. Фактично, схвалюється як норма те, що педагог може підняти руку на учнівство.

А в цьому підручнику як рівнозначні для всіх подані Конституція України та Закон Божий, що суперечить 35-тій статті Конституції, відповідно до якої «церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви».

\Дискримінація – ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі…

Гендерна рівність – це рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства. / Закон України від 08 вересня 2005 року № 2866-IV «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» / 

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої <…> Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова. / Ст. 35 Конституції України /

Навчальні заклади забезпечують <…> підготовку та видання підручників, навчальних посібників, вільних від стереотипних уявлень про роль жінки і чоловіка та спрямованих на формування ненасильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, поваги до людської гідності та статевої недоторканості / ст. 21 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2866-IV «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» /

Конституція України 

Закон України «Про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок» (2003)

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

Конституція України:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

Закон України «Про ратифікацію Факультативного протоколу до

Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок» (2003):

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/946-15

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і

чоловіків» (2005):

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2866-15

Закон України «Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю

і Факультативного протоколу до неї» (2010):

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1767-17

Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в

Україні» (2013):

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5207-17

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

(2017):

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19

Закон України «Про освіту» від 05 вересня 2017:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

Указ Президента України № 201/2013 «Про Стратегію захисту та

інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на

період до 2020 року» (2013):

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/201/2013

Указ Президента України № 501/2015 «Про затвердження Національної

стратегії у сфері прав людини» (2015):

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/501/2015

Постанова Верховної Ради України від 02.10.2018 № 2582-VIII «Про

прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до

деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу»:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2582-19

Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 р. № 273 «Про затвердження Державної соціальної програми забезпечення рівних прав

та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року»:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273-2018-%D0%BF

Розпорядження Кабінету Міністрів України № 909-р «Про схвалення

Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження

довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до

2020 року» (2017):

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-2017-%D1%80

Розпорядження Кабінету Міністрів України № 728-р «Про схвалення

Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії

домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до

2023 року» (2018):

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/728-2018-%D1%80

Розпорядження Кабінету Міністрів України № 634-р «Про   затвердження

Національного плану дій з виконання рекомендацій, викладених у

заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до восьмої періодичної доповіді України про виконання Конвенції

про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок на період до 2021

року» (2018):

https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-go-planu-dij-z-vikonannya-rekomozhinok-do-vosmoyi-periodichnoyi-dopovidi-ukrayini-pro-vikonannyakonvenciyi-pro-likvidaciyu-vsih-form-diskriminaciyi-shchodo-zhinok-naperiod-do-2021-roku

Наказ Міністерства освіти і науки України № 839 «Про впровадження

принципів ґендерної рівності в освіту» (2009):

http://osvita.ua/legislation/other/4849/

Загальна декларація прав людини (рос/укр) (1948):

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015

Концепція Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та

можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року (2017):

https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249890469?=print

Конвенція про права осіб з інвалідністю (2010):

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71

Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації

(1994):

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм

дискримінації щодо жінок (укр/рос) (1999):

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207

Факультативний протокол до Конвенції про ліквідацію усіх форм

дискримінації щодо жінок (1999):

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_794

Загальна рекомендація № 25 до параграфу 1 статті 4 Конвенції про

ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок:

http://www.un.org/womenwatch/daw/cedaw/recommendations/General%

20recommendation%2025%20(English).pdf

Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (1960):

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_174

Зауваження загального порядку № 16 «Рівне для чоловіків та жінок

право користування економічними, соціальними і культурними

правами» (стаття 3 Міжнародного пакту економічних, соціальних і

культурних прав; Комітет з економічних, соціальних та культурних прав

ООН) (2005):

https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/treatybodyexternal/Download.aspx?sy

mbolno=E%2FC.12%2F2005%2F4&Lang=ru

Рекомендації щодо виховання в дусі міжнародного взаєморозуміння,

співробітництва і миру та виховання в дусі поваги до прав людини і

основних свобод (ЮНЕСКО) (1974):

http://portal.unesco.org/en/ev.phpURL_ID=13088&URL_DO=DO_TOPIC&URL_SECTION=201.html

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ

Пропонуємо ознайомитися з ВИБРАНИМИ зарубіжними і вітчизняними науковими та науково-методичними працями, присвяченими недискримінації в освіті. Значна частка представлених матеріалів розкривають СТРАТЕГІЮ НЕДИСКРИМІНАЦІЇ (за різними ознаками) при підготовці і використанні  підручників. За більшістю найменувань є можливість ознайомитись із  ПОВНОТЕКСТОВОЮ ВЕРСІЄЮ МАТЕРІАЛУ.

Discrimination and Intolerance in Iran’s Textbooks / Saeed Payvandi . – Washington : Freedom House, 2008.

Gender in education: a fresh approach. A spectrum of views commissioned and published by the Association of Teachers and Lecturers. Edited by Hilary Claire. – 2004. – 108 p.

General recommendation No. 25, on article 4, paragraph 1, of the Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women, on temporary special measures.

Globalization of Multicultural Education in Social Science Textbooks: Cross-national Analyses, 1950–2010 / Luke Terra & Patricia Bromley / Multicultural Perspectives. Volume 14, 2012. – Issue 3. – p. 136-143.

ЩО ПОДИВИТИСЯ

РЕКОМЕНДОВАНІ ДО ПЕРЕГЛЯДУ художні фільми, короткометражні мультфільми і навчальні відео акцентують увагу на різних АСПЕКТАХ НЕРІВНОСТІ Й ДИСКРИМІНАЦІЇ У СУСПІЛЬСТВІ, зокрема в історичному аспекті. Представлені відеоматеріали дають змогу побачити витоки багатьох проблем дискримінації, у тому числі тих, що виникають «на перетині» кількох різних ознак.

ФІЛЬМИ

 «Зроблено в Дагенхемі» («Made In Dagenham», США, 2010). 

У фільмі йдеться про драматичні події, що відбулися під час страйку 1968 року на автозаводі Ford Dagenham, робітниці якого протестували проти дискримінації за статевою ознакою, вимагаючи рівної платні за працю жінок і чоловіків. Страйк завершився успіхом і уможливив уведення в дію Акту про рівну платню 1970 року.

«Клас» (Естонія, 2007) 

Події фільму переносять глядачів у школу Естонії. Йозеп – випускник. Навколишні люди ставляться до нього дуже погано. Однокласники постійно сміються над ним і знущаються. Хлопчик не знає, як з ними можна нормально спілкуватися і досить-таки часто заганяє себе в кут. Глузування тривали до того моменту, поки за Йозепа не заступився один з тих насмішників. До обох хлопців однокласники почали виявляти жорстокість.

«Клас» («Entre les murs», Франція, 2008). 

Ця стрічка розповідає про те, яким чином конструюються нерівності в сучасній мультикультурній школі, і чи можна цьому протистояти.

МУЛЬТФІЛЬМИ

Різні і рівні

Рівність прав і можливостей

Гендерна дискримінація в Україні

9 аргументів проти фемінітивів в українській мові ЗРОБЛЕНО

АНТИДИСКРИМІНАЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА ПРОЄКТІВ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ

З 2016-го року за ініціативи Робочої групи з питань політики гендерної рівності та протидії дискримінації в освіті Міністерства освіти і науки України відбувається антидискримінаційна експертиза проєктів шкільних підручників, що подаються на всеукраїнський конкурс (до їх друку за кошти бюджету).

​Під час експертизи виявляється дискримінаційний контент (як правило, це непряма чи прихована дискримінація, стереотипи) та надаються рекомендації авторським колективам щодо його усунення.

​За увесь цей час загалом було проекспертовано 845 проєктів підручників. В останні роки, передусім, як результат системної просвітницької роботи з видавництвами та авторськими колективами, а також завдяки налагодженому багатоступеневому сертифікаційному навчанню експертного кола, «градус дискримінаційності» українських підручників значно знизився (див. рис. 1).

​Порівняємо початкові показники 2016-го року з тими, що були отримані цьогоріч, коли аналізувалися проєкти підручників для 2-го класу (загалом проаналізовано 91 одиниця), 6-го класу (21 одиниця) і 11-го класу (144 одиниці).

​Так, наприклад, якщо 2016-го року переважна більшість поданих проєктів (86 %) не враховували недискримінаційного підходу в освіті, то 2019-го року таких залишилося лише 1 %.

​І, навпаки: якщо 2016-го року жоден (!) проєкт підручника не отримав найвищих експертних оцінок, то вже за три роки кількість підручників, що враховують недискримінаційний підхід в освіті, наближається до половини (42 %)!

​Організатори: Міністерство освіти і науки України, громадські організації «ЕдКемп Україна» і «ГІАЦ «КРОНА».

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *